Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

Со всех языков на:
Все языки
Со всех языков на:
Украинский

(про смерть тощо)

Толкование Перевод

1 knell

1. n

1) похоронний дзвін

to sound a knell — сповіщати про смерть

2) перен. погана прикмета; передвістя смерті (загибелі)

3) скорботний (тужний) плач; похоронна пісня

2. v

1) дзвонити по небіжчику; дзвонити під час похорону

2) перен. звучати зловісно; провіщати (обіцяти) недобре; сповіщати (про смерть тощо)

3) скликати дзвоном

4) дзвонити

* * *
I [nel] n
1) похоронний дзвін

2) ознака кінця, передвістя смерті

3) скорботний плач; похоронна пісня
II [nel] v
1) дзвонити по покійному

2) передвіщати загибель

3) скликати дзвоном

4) дзвонити в дзвін

English-Ukrainian dictionary > knell
2 last

1. n

1) останній, останнє

the last of the Stuart Kings — останній король з династії Стюартів

this last — останній із згаданих

2) кінець

the last of — амер. кінець (тижня, місяця, року тощо)

3) смерть, кончина, край

4) жарт. вигадка, каламбур, залишені на кінець

5) розв'язка, кінцівка

6) щось останнє

when my last was born — коли народився мій наймолодший (син)

as I said in my last — як я повідомляв в останньому листі

7) копил, колодка

to measure smb.'s foot by one's own last — міряти когось на свій аршин

8) витримка, витривалість

9) ласт (міра)

10) мор. одиниця вантажопідйомності (близько 2 т)

at last — нарешті

at (the) long last — кінець кінцем, зрештою

to the last, till the last — до кінця

to hold on to the last — триматися до кінця

to stick to one's last — займатися своєю справою; не втручатися у те, чого не розумієш

to breath one's last — сконати, умерти

2. adj

1) sup від late

2) останній

the last carriage of a train — останній вагон поїзда

the last day of the year — останній день року

to see smb. for the last time — бачити когось востаннє

last will — юр. заповіт, духівниця

3) єдиний, останній

last crust (resource) — єдине (останнє) джерело існування

4) минулий

last week (month, year) — минулий тиждень (місяць, рік)

last winter — минула зима

last night — а) минула ніч; минулої ночі; б) учора увечері

5) найновіший, найостанніший, найсвіжіший; сучасний

the last news — найостанніше повідомлення, найсвіжіша новина

6) найбільш непідхожий, найбільш небажаний; несподіваний

he is the last person I want to see — його я найменше хотів би бачити

7) остаточний

8) надзвичайний

of the last importance — надзвичайно важливий

last but one — передостанній

last but two — третій з кінця

last but not least — а) останній, але не менш важливий; б) останній, але не найгірший

the last day — день страшного суду; кінець світу

to be on one's last legs — а) умирати; б) бути смертельно втомленим

3. adv

1) sup від late

2) після всіх

he came last — він прийшов останнім

3) востаннє, в останній раз

when did you see him last? — коли ви бачили його востаннє?

4) на останньому місці, наприкінці (при переліку)

4. v

1) тривати

2) витримувати; залишатися в живих

he will not last till morning — він не доживе до ранку

3) зберігатися (у хорошому стані); носитися (про взуття тощо)

4) вистачати, бути достатнім (тж last out)

it will last (out) the winter — цього вистачить на зиму

5) натягувати на копил

* * *
I n
1) останній, останнє; залишок

2) кінець

the last of — кінець (року, місяця, тижня); кінець, смерть

3) жарт, вигадка, каламбур, залишені під кінець

at last — нарешті
II a
1) superl від late 1; останній (нaпp., вагон); останній ( за часом)

last but one — передостанній; єдиний, останній; останній, передсмертний

last rites /sacrament/ — цepк. соборування

2) минулий

3) найновіший, найостанніший, найсвіжіший

4) найбільш невідповідний, найбільш небажаний або несподіваний

5) крайній, надзвичайний
III adv
1) після всіх

2) востаннє

3) на останньому місці, наприкінці ( при перерахуванні)
IV n
витримка; витривалість
V v
1) продовжуватися, тривати; витримувати, залишатися в живих

2) зберігатися ( у гарному стані); носитися ( про тканини); витримувати (про здоров'я, сили)

3) бути достатнім, вистачати ( last out)
VI n
колодка ( шевська)
VII v
натягати на колодку
VIII n
1) ласт ( міра товару)

2) мop.; icт. одиниця вантажопідйомності ( бли-зько 2 т)

English-Ukrainian dictionary > last
3 insurance

(ince)

стр., фін. 1. n страхування; a страховий; 2. страховий поліс

1. система заходів оберігання власності (property²) окремою особою, компанією (company) тощо від збитків, втрат чи пошкоджень, які виникають через непередбачені обставини, напр. банкрутства (bankruptcy¹), аварії, втрату працездатності, стихійні лиха, втрату майна, смерть тощо, що відшкодовується відповідно до умов за рахунок страхових внесків (premium²); 2. угода (contract) про відшкодування втрат чи збитків, що встановлюється між двома сторонами, а саме страхувачем (insurer), який несе відповідальність за відшкодування, користуючись створеним грошовим фондом, і страхувальником (insured), який вносить страхові внески (premium) у фонд

═════════■═════════

accident insurance страхування від нещасних випадків; aircraft insurance авіаційне страхування; all-loss insurance страхування від усякого ризику; all-risk insurance страхування від усякого ризику; annuity insurance пенсійне страхування; automobile insurance страхування автотранспорту; automobile liability insurance страхування громадської відповідальності власників автотранспорту; aviation insurance авіаційне страхування; baggage insurance страхування багажу; blanket insurance групове страхування • загальне страхування; block insurance страхування кількох видів ризику; burglary insurance страхування від крадіжки зі зломом; business insurance страхування від простою виробництва • страхування торговельної діяльності; capital insurance страхування капіталів; car insurance страхування автомобіля; cargo insurance страхування морського вантажу • страхування карго; children's endowment insurance страхування дітей до визначеного терміну; collateral insurance додаткове страхування; collective insurance групове страхування; comprehensive insurance загальне страхування; compulsory insurance обов'язкове страхування; concurrent insurance подвійне страхування; construction risks insurance страхування будівельного ризику; contingency insurance страхування на випадок виникнення надзвичайних обставин; contract guarantee insurance страхування на випадок невиконання однією зі сторін контрактних зобов'язань; cooperative insurance кооперативне страхування; credit insurance страхування кредитів • страхування від несплати боргу; credit life insurance кредитне страхування життя; credit risk insurance страхування кредитного ризику; currency risk insurance страхування валютного ризику; deposit insurance страхування депозитів; disability insurance страхування на випадок втрати працездатності; double insurance подвійне страхування; employer's liability insurance страхування допомоги, що виплачується робітникам за втрати працездатності в результаті нещасного випадку; employment insurance страхування службовців • страхування робітників; endowment insurance страхування до визначеного строку • страхування-вклад; export insurance експортне страхування; export credit insurance страхування експортних кредитів; fidelity insurance страхування від фінансових втрат, пов'язаних зі зловживаннями службовців; fidelity guarantee insurance страхування від фінансових втрат, пов'язаних зі зловживаннями службовців; fire insurance страхування від пожежі; fleet policy insurance страхування автотранспорту, що належить компанії; floater policy insurance страхування рухомого майна; freight insurance страхування фрахту; full insurance страхування від усякого ризику; group insurance групове страхування; group creditor insurance поліс групового страхування боржників, що видається кредиторові; group life insurance групове страхування життя; guarantee insurance гарантійне страхування; health insurance страхування на випадок хвороби; home owner's policy insurance комплексне страхування домашнього майна; hospitalization insurance страхування медичних витрат; household insurance комплексне страхування домашнього майна; industrial insurance виробниче страхування; liability insurance страхування відповідальності; life insurance страхування життя; limited policy insurance страховий поліс, обмежений конкретними страховими випадками; livestock insurance страхування худоби; loan insurance страхування позик; luggage insurance страхування багажу; malpractice insurance страхування на випадок судового переслідування; marine insurance морське страхування; medical insurance страхування медичних витрат; miners' insurance страхування шахтарів; mortgage insurance страхування іпотечної заборгованості; motor vehicle passenger insurance страхування автопасажирів; mutual insurance взаємне страхування; national insurance державне страхування; no-fault insurance страхування транспортного засобу незалежно від винуватця аварії; obligatory insurance обов'язкове страхування; ocean insurance морське страхування; ocean marine insurance морське страхування; old age insurance страхування на старість; open insurance страхування рухомого майна; ordinary insurance звичайне страхування життя; partial insurance часткове страхування; participating insurance страхування з участю в прибутках компанії; partnership insurance страхування життя учасників фірми; personal insurance особисте страхування; personal accident and sickness insurance страхування від нещасних випадків і хвороби; personal liability insurance страхування особистої відповідальності; pluvial insurance страхування від збитків у результаті поганої погоди • страхування від збитків у результаті дощу; private insurance індивідуальне страхування; private health insurance індивідуальне медичне страхування; products guarantee insurance страхування на випадок претензій з боку покупців у зв'язку з низькою якістю або дефектами товару; products liability insurance страхування відповідальності за вироблену продукцію; professional indemnity insurance страхування професійної відповідальності; property insurance майнове страхування; property damage insurance страхування майна від ушкодження; public liability insurance страхування відповідальності за збитки споживачів; real estate insurance страхування нерухомого майна; reciprocal insurance взаємне страхування; rent insurance страхування ренти; replacement insurance страхування майна, за якого відшкодування виплачується в розмірі вартості нового майна; residence contents insurance страхування домашнього майна; retirement income insurance страхування пенсії за віком; social insurance соціальне страхування; stock insurance страхування акціонерної компанії • страхування товару; strike insurance страхування від страйку; supplementary insurance додаткове страхування; technical risk insurance страхування технічного ризику; term insurance страхування на обмежений термін; theft insurance страхування на випадок крадіжки; third party insurance страхування третьої сторони; third party liability insurance страхування для можливого відшкодування третьої сторони; transit insurance транзитне страхування; transport insurance транспортне страхування; travel insurance страхування туристів; traveller's accident insurance страхування туристів; unemployment insurance страхування на випадок безробіття; voluntary insurance добровільне страхування; worker's compensation insurance страхування компенсацій у випадку травматизму; workmen's compensation insurance страхування допомоги, що виплачується робітникам у випадку втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві

═════════□═════════

insurance activities страхова діяльність; insurance adjuster оцінювач розміру страхового збитку; insurance against all risks страхування від всякого ризику; insurance against breakage страхування від поломки; insurance against burglary and theft страхування від крадіжки; insurance against commercial risks страхування від комерційного ризику; insurance against damage by dry rot страхування від ушкодження деревним грибком; insurance against damage by xylophaga страхування від ушкодження дерева деревним жучком; insurance against default страхування від невиконання зобов'язання; insurance against inheritance tax страхування від податку на спадщину; insurance against loss by redemption страхування від курсових втрат при викупленні цінних паперів; insurance against natural calamities страхування від стихійного лиха; insurance against risk страхування ризику; insurance against third party risks обов'язкове страхування громадянської відповідальності; insurance against total loss страхування від повної загибелі; insurance agent страховий агент; insurance amount загальна сума страхування; insurance application заява про страхування; insurance Association страхова асоціація; insurance bonus страхова премія; insurance broker страховий маклер; insurance business страхова справа; insurance certificate страхове свідоцтво; insurance claim страхова заява; insurance company страхова компанія; insurance contract контракт страхування • договір страхування; insurance costs страхові витрати; insurance cover обсяг страхової відповідальності; insurance document страховий документ; insurance expenditure витрати на страхування; insurance fraud шахрайство при страхуванні; insurance holder власник страхового полісу; insurance incorporating a waiting period страхування життя, що набуває чинності після визначеного періоду; insurance industry страхування (як галузь економіки); insurance in force чинний договір страхування; insurance inspector страховий інспектор; insurance law закон про страхування; insurance loss страховий збиток • збитки при страхуванні; insurance market ринок страхування; insurance monopoly монополія страхування; insurance number номер страхового договору; insurance on a contingency basis страхування на випадок виникнення надзвичайних обставин; insurance on a premium basis страхування з оплатою страхових внесків; insurance payment страховий платіж; insurance period термін страхування; insurance policy страховий поліс; insurance policy number номер страхового полісу; insurance portfolio портфель страхових документів • страхова книжка; insurance premium страховий внесок • страхова премія; insurance proposal пропозиція про страхування; insurance protection обсяг страхової відповідальності; insurance rate ставка страхової премії; insurance scheme система страхування; insurance sum сума страхування; insurance Supervisory Authority управління контролю за страхуванням; insurance syndicate страхова компанія • страховий синдикат; insurance tax податок на страхування; insurance technique спосіб страхування; insurance terms and conditions терміни й умови страхування; insurance with bonus страхування з участю в прибутках компанії; insurance with index clause страхування із застереженням про індексацію; insurance with medical examination страхування з попереднім медичним оглядом; insurance without medical examination страхування без попереднього медичного огляду; insurance with waiting period страхування з відстроченням відповідальності страхувача; insurance year рік страхування; to arrange insurance організовувати/організувати страхування; to cancel insurance анульовувати/анулювати страхування • скасовувати/скасувати страхування; to carry insurance бути застрахованим; to issue insurance видавати/видати страхування; to provide insurance давати/дати страхування; to suspend insurance припинити/припиняти страхування; to take out insurance страхуватися/застрахуватися; to undertake insurance брати/взяти на себе відповідальність за страхування

insurance¹ — ім. асекурація, прикм. асекураційний (зах. укр., діас.); insurance² — асекурація

═════════◇═════════

асекурація < польс. asekuracja — забезпечення < лат. assecuratio — забезпечення, убезпечення (Фасмер 1: 93); форма «асекурація» засвідчується у писемних пам'ятках з XVII ст., напр. 1616 р.: «...На що и асекурацию, на часъ помененый заплаты гроший таковыхъ пѣнязий, паномъ брацтву на себе далъ» (ISUJ: 38); форма «ассекурація» засвідчується у писемних пам'ятках з XVIII ст.: «...Заходить насъ въ тихъ вашихъ панскихъ ассєкурацияхъ и облѣгах нѣякаясь вонтпливость» (ISUJ: 38); пор. рос. форму «ассекурация», що засвідчується у XVII ст. (Фасмер 1: 93)

▹▹ assurance

* * *

страхування ( переважно страхування майна)

The English-Ukrainian Dictionary > insurance
4 rest

[rest] I 1. v
1) відпочива́ти, спочива́ти

2) дава́ти спо́кій (спочи́нок)

3) трима́тися, ґрунтува́тися, спира́тися (on, upon)

4) поклада́ти ( відповідальність на - in)

5) перебува́ти

6) лиша́тися без змін

7) спиня́тися, бу́ти прику́тим (про думки тощо; on, upon)

8) с.-г. залиша́тися під па́ром
2. n
1) спо́кій; відпочи́нок; сон

at rest — 1) в ста́ні спо́кою 2) нерухо́мий 3) ме́ртвий

to go [to retire] to rest — ляга́ти спа́ти

to take a rest — відпочива́ти, спа́ти

day of rest — день відпочи́нку, вихідни́й день

2) пере́рва, па́уза; перепочи́нок

3) ві́чний спо́кій, смерть

to lay to rest — хова́ти

4) опо́ра, підпо́ра, підста́вка

5) нерухо́мість

6) мі́сце (ба́за) відпочи́нку

7) муз. па́уза

8) тех. су́порт
II 1. n
1) ( the rest) ре́шта, за́лишок; і́нші

for the rest — що́до ре́шти

2) фін. резе́рвний фонд
2. v
1) залиша́тися

this rests a mystery — це залиша́ється таємни́цею

2) бу́ти покла́деним, лежа́ти (про відповідальність, провину тощо)

it rests with you to decide — виріша́льне сло́во за ва́ми

English-Ukrainian transcription dictionary > rest
5 watery

adj

1) водянистий, водяний, водявий; рідкий

watery tea — слабкий чай

a watery blue — водянисто-блакитний колір

2) перен. блідий, безбарвний (про мову тощо)

3) поет. водний, водяний

watery waste — морський простір; водна гладінь

4) дощовий; що показує на дощ

watery cloud — дощова хмара

5) мокрий; повний сліз (про очі)

watery garments — промоклий одяг

watery eyes — мокрі від сліз очі

watery skin — спітніла шкіра

6) заболочений

7) геол. водоносний (про шар ґрунту)

watery grave (death) — смерть від утоплення; загибель у морі

* * *

a

1) водянистий, рідкий

watery tea — слабкий чай

a watery blue — водянисто-блакитний колір; блідий, безкольоровий (про мову, почуття)

2) той, що передвіщає дощ

watery cloud — дощова хмара

watery wind — сирий вітер

3) мокрий

watery garments — змоклий одяг

watery eyes — очі, повні сліз

watery complaints — сльозливі скарження

watery skin — спітніла /волога/ шкіра

watery lips — слиняві губи

4) заболочений

5) гeoл. водоносний ( про шар)

English-Ukrainian dictionary > watery
6 make

робити, виготовляти; вносити (зміни, доповнення у документ)

make a bogus telephone call to the police — робити фальшивий дзвінок до поліції

make a composite sketch of a suspect — робити словесний портрет підозрюваного ( за свідченнями кількох свідків)

make a decisions by majority vote — = make a decisions by majority

make a false report about an offence — = make a false report about an offense робити фальшиве повідомлення про злочин ( до поліції тощо)

make a false report about an offense — = make a false report about an offence

make a note of smb.'s statement — = make a note of statement

make an amendment to the constitution — вносити поправку до конституції

make an appointment on the recommendation — робити призначення за рекомендацією

make an early delineation of factual and legal issues — робити попереднє розмежування питань факту і питань права

make electoral campaign contributions for political ends — робити внески на виборчу кампанію з політичною метою

make out a certificate of death by heart failure — видавати свідоцтво про смерть від інфаркту

make provision against attack by air — вживати запобіжні заходи проти повітряного нападу

make public materials of an investigation — публікувати матеріали слідства

make special security arrangements — = make special security measures вживати спеціальні заходи безпеки

make supplementary investigation — = make supplementary examination

make those guilty return what was stolen — примушувати винних повернути вкрадене

make waiver voluntarily and knowingly — робити відмову добровільно і свідомо

- make a bad shot
- make a bill
- make a bomb
- make a cat's paw
- make a charge
- make a claim
- make a code
- make a compensation
- make a complaint
- make a complaint to the UN
- make a concession
- make a condition
- make a contract
- make a contract with a client
- make a copy
- make a copy of the original
- make a crime scene sketch
- make a deal
- make a death threat
- make a decisions by majority
- make a detainee talk
- make a diplomatic demarche
- make a draft law
- make a false statement
- make a fetish
- make a fetish of the past
- make a final ruling
- make a full confession
- make a gift
- make a good lawyer
- make a good title
- make a joint statement
- make a law
- make a loan
- make a mistake
- make a moral choice
- make a motion
- make a narrow inquiry
- make a narrow search
- make a new will
- make a normative decision
- make a note of statement
- make a part
- make a payoff
- make a penalty conditional
- make a petition
- make a plea in mitigation
- make a poor shot
- make a prisoner talk
- make a proposal
- make a protest
- make a provision
- make a public statement
- make a quick get-away
- make a raid
- make a recommendation
- make a revolt
- make a round
- make a search
- make a shot at smth.
- make a statement
- make a statement for the press
- make a temporary appointment
- make a treaty
- make a voluntary statement
- make a will
- make accountable
- make additions
- make alterations
- make amends
- make an affidavit
- make an agreement
- make an amendment
- make an appeal
- make an arrangement
- make an arrest
- make an attachment
- make an attempt on the life
- make an award
- make an examination
- make an example of an offender
- make an inquiry
- make an investigation
- make an official statement
- make an order
- make appearance
- make one's appearance
- make arrangement
- make arrangements
- make arrest
- make away
- make away with oneself
- make bail
- make bankrupt
- make blood test
- make calculations
- make charge
- make child pornography
- make clean breast of it
- make clear
- make compensation
- make confession
- make court
- make crime
- make default
- make defence
- make defense
- make demands
- make difficulties
- make diplomatic overtures
- make diplomatic sounding
- make disturbance
- make disturbances
- make easy
- make effort
- make enforcement distinctions
- make entrance
- make equal
- make escape
- make one's escape
- make escape by a back door
- make fealty
- make formal charges
- make good
- make good a deficiency
- make good a delay
- make good a loss
- make good an omission
- make good escape
- make good losses
- make handwriting sample
- make handwriting samples
- make illicit profits
- make information secret
- make insinuations
- make known
- make law
- make laws
- make less stringent
- make mandatory
- make moral choice
- make more democratic
- make more severe
- make nil
- make nil
- make nil and void
- make null
- make null
- make null and void
- make oath
- make off
- make out
- make out a document
- make out an invoice
- make out one's case
- make overtures
- make payment
- make-peace
- make peace
- make penal
- make pornography
- make protest
- make provision
- make provisions in the law
- make public
- make public election results
- make punishment fit the crime
- make quietus
- make regular
- make regulation
- make representations
- make reservation
- make restitution to the victim
- make revolt
- make safe
- make safety regulations
- make satisfaction
- make secret
- make secure
- make senior appointments
- make service upon the attorney
- make sounding
- make special security measures
- make stronger
- make supplementary examination
- make supplementary inquiry
- make sure
- make tax policy more flexible
- make territorial changes
- make the bull's-eye
- make the house
- make threatening phone call
- make threatening phone calls
- make threats
- make up a quarrel
- make up a report
- make-up pay
- make use
- make valid
- make war

English-Ukrainian law dictionary > make
7 enemy

1. n

1) ворог; недруг; противник

2) військ. супротивник, непрйятель

3) (the E.) диявол, сатана

4) жарт. час

how goes the enemy? — котра година?

5) шкідник (про комах тощо)

the great (last) enemy — смерть

2. adj

1) військ. ворожий; що належить до противника

enemy camp — ворожий табір

enemy ships — ворожі кораблі

2) по-ворожому настроєний, недружелюбний

* * *
I n
1) ворог, супротивник

2) вiйcьк. викор. тж. з дiєcл. у мн. ворог, противник; корабель супротивника

3) eвф. (theenemy, the Enemy) диявол, сатана

4) час

5) cпeц. шкідник ( про комаху)
II a
1) вiйcьк. ворожий, який стосується, відноситься до супротивника

2) icт. вороже настроєний, недружелюбний
III діал.; див. anemone

English-Ukrainian dictionary > enemy
8 pass

1. n

1) прохід, шлях

2) перен. канал, підхід, шлях, ключ (до чогось)

she found the pass to his heart — вона знайшла ключ до його серця

3) вузька вулиця, провулок

4) ущелина, перевал, сідловина

5) військ. стратегічне укріплення

6) військ. форт, фортеця в горах

7) фарватер; протока; судноплавний канал; судноплавне русло

8) брід, переїзд (на ріці)

9) гірн. пропускний отвір; схил

10) топографічна зйомка

11) ав. неточно розраховане заходження на посадку

12) смерть

a sudden pass — нагла (раптова) смерть

13) карт. пас

14) перехід (з одного стану в інший)

15) посередня оцінка

16) критичне становище

17) фокус

18) пас, рух рук (фокусника)

19) дотепна вихватка

20) спорт. передача (м'яча); пас

21) випад (фехтування)

22) паспорт; перепустка

23) військ. дозвіл бути відсутнім під час перевірки; відпускне посвідчення

24) амер. короткотермінова відпустка

25) безплатний квиток, контрамарка

a free pass — безплатний залізничний квиток

26) (скор. від passenger) пасажир

pass degree — диплом без відзнаки

pass door — двері, що ведуть зі сцени в зал

pass mark — посередня оцінка

to have (to get) a pass degree — одержати диплом без відзнаки

to hold (to gain, to keep) the pass — захищати свою справу

to sell the pass — зрадити своїх прихильників (свою справу)

2. v

1) проходити; проїздити; рухатися вперед

please let me pass — будь ласка, дайте мені пройти

we passed along the river — ми йшли уздовж ріки

2) проходити мимо, минати

she has passed seventeen — їх минуло сімнадцять

3) пропустити, проґавити

4) не звернути уваги; не надати значення

5) проходити (через щось); переїжджати, перетинати, переправлятися

to pass a frontier — перейти через кордон

6) перевозити, проводити (через щось)

7) просовувати, утягати

to pass the thread through the eye of the needle — втягти нитку в голку

8) передавати, пасувати

pass me the butter, please — будь ласка, передайте мені масло

9) переходити, перетворюватися (to, into)

to pass to the reserve — переходити в запас

10) передаватися (переходити) у спадщину

11) пролетіти, промайнути, спливти (про час)

how quick time passes — як швидко летить час

a smile passed over her lips — на її губах промайнула посмішка

12) зникати, щезати; іти в небуття

the old customs are passing — старі звичаї щезають

13) підходити, годитися

14) відбуватися, траплятися, мати місце

15) виходити за межі; перевищувати

16) обмінятися

to pass greetings — обмінятися привітаннями

17) проводити (час)

to pass an anxious day — тривожно провести день

18) пройти, витримати, скласти (екзамен)

he passed the entrance examination — він склав вступний екзамен

19) затверджувати; ухвалювати; приймати (закон тощо)

the verdict passed for the plaintiff — вирок було винесено на користь позивача

20) висловлювати, робити (зауваження)

21) пускати в обіг

22) бути в обігу

23) відходити, ухилятися, залишати

24) відчувати, переживати

25) протягувати, пропускати

26) амер. відчиняти, відмикати

27) проколоти

28) спорт. робити випад, нападати

29) брати, долати (перешкоду)

30) юр. підготувати, оформити (документ)

31) шахраювати (в картах)

32) фізл. випорожнятися; мочитися

pass away — а) померти; б) зникати, припинятися, минати; в) проводити час

pass by — а) проходити мимо; б) залишати поза увагою, пропускати

pass for — вважатися (кимсь), мати схожість (з кимсь)

he passed for my brother — його прийняли за мого брата

pass forth — виходити, іти геть

pass in — а) подавати, пред'являти, здавати; б) померти

pass into — перетворюватися (на щось); переходити (у щось); ставати (чимсь)

pass off — а) зникати; припинятися; зменшуватися; б) пройти, промайнути; в) збувати, підсовувати; г) залишати поза увагою; д) видавати себе (за когось — for, as)

he passed himself off as a doctor — він видавав себе за лікаря

pass on — а) проходити далі

pass on please! — проходьте!, не зупиняйтеся!; б) передавати далі; в) переходити до іншого питання

pass out — розм. а) померти; б) зникати, в) успішно пройти (курс навчання); г) роздавати, поширювати; д) непритомніти; є) амер., розм. напитися до нестями

pass over — а) переправлятися (через ріку тощо); б) переправляти, перевозити; в) пропускати, залишати поза увагою; обходити мовчанням; г) проходити, минати; д) передавати; є) померти; є) амер. обходити, уникати (когось); ж) хім. дистилюватися

pass round — передавати один одному, пускати по колу

pass through — а) пропускати; б) просіювати, проціджувати; в) провозити, завозити; г) перетинати, переходити; д) переживати; є) проколювати

pass up — амер., розм. відмовлятися (від чогось); відкидати (щось)

to pass by the name of... — бути відомим під ім'ям...

to pass events in review — робити огляд подій

to pass in the checks — розм. померти

to pass one's promise — дати обіцянку

to pass the buck — амер. звалити відповідальність (на когось)

* * *
I n
1) прохід; шлях; шлях, підхід, ключ ( до чого-небудь); канал

2) прохід, вузька вулиця, провулок

3) ущелина, дефіле, перевал, сідловина

4) вiйcьк. стратегічне укріплення, висота; форт, фортеця в горах

5) фарватер, протока, судноплавне русло; судноплавний канал; рибохід; брід, переїзд ( на річці)

6) гipн. прохід, пропускний отвір; скат, хідник для людей

7) метал. калібр або рівчак валка

8) гipн. топографічна зйомка

9) aв. неточно розрахований захід на посадку; проходження, проліт ( літака)

10) перехід ( з одного стану в інший)

11) смерть

12) кapт. пас
II v
1) іти; проходити; проїжджати

2) проходити повз, минати; обганяти (про машину, водія); пройти ( мимо), пропустити, проґавити

3) не звернути уваги, знехтувати ( pass by)

to pass by in silence — замовчувати; пройти непоміченим, зійти (pass unheeded, unnoticed або unobserved)

4) проходити ( через що-небудь), переїжджати; перетинати, переправлятися, перевозити, проводити, переводити ( через що-небудь); просовувати

5) передавати (тж. pass over); cпopт. передавати, пасувати; кapт. пасувати, оголошувати пас

6) (to, into) переходити; перетворюватися, переходити з одного стану в інший; переходити або передаватися в спадщину ( pass over)

7) іти, проходити, минати ( про час)

8) мелькнути, промайнути, з'явитися

9) пройти; зникнути; минути; припинитися ( pass off)

10) підходити, годитися

11) відбуватися, траплятися, мати місце

12) виходити за межі; бути вищим; перевищувати

13) відповісти на ( яку-небудь) дію тією ж дією, обмінятися (вітаннями, поглядами)

14) проводити (час, день; pass away)

15) проводити (щіткою, рукою)

16) задовольняти (вимогам, нормам)

17) пройти ( випробування); скласти ( іспит); ставити ( залік)

18) пройти (цензуру, огляд); пропустити ( через цензуру)

19) затверджувати (план, витрати); приймати (резолюцію, закон); бути прийнятим, отримати схвалення ( про закон)

20) виносити (вирок, резолюцію); бути винесеним

21) висловлювати ( думку); робити ( зауваження)

22) пускати в обіг (гроші, фальшиві); бути в обігу ( про гроші)

23) ( from) відходити, ухилятися (від принципів, курсу); вмерти, відійти

24) ( through) зазнавати (нестатків, труднощів)

25) ( for) зійти ( за кого-небудь); мати славу ( кого-небудь)

26) пропускати, протягувати ( мотузку); обв'язувати ( мотузкою)

27) cл. відкривати ( ключем)

28) простромити, проткнути (кинджалом, шпагою)

29) робити випад, нападати ( фехтування)

30) cпopт. брати ( перешкоду)

31) робити паси ( у футболі)

32) юp. виготовити, оформити ( документ)

33) махлювати ( у картах)

34) мeд. випускати (мочу, кал)

35) не оголосити виплату ( регулярного дивіденду)

36) видавати себе за білого (про мулата, квартерона); приховувати своє негритянське походження
III n
1) складання іспиту без відзнаки

2) посередня оцінка; прохідний бал, залік; оцінка "посередньо" ІІ тк. sing (важкий, критичний, скрутний) стан або положення

3) пас, рух рук (гіпнотизера, фокусника)

4) фокус

5) icт. дотепна витівка, випад

6) cпopт. передача; пас

drop pass — коротка передача назад

7) випад ( фехтування)
IV n
1) пропуск, паспорт; пароль

2) вiйcьк. дозвіл не бути присутнім на перевірці; відпускний білет; звільнення; cл. короткострокова відпустка

3) безплатний квиток; контрамарка

admission pass — вхідний квиток
V скор. від passenger

English-Ukrainian dictionary > pass
9 філософія

ФІЛОСОФІЯ ( від грецьк. φιλοσοφία - любов до мудрості) - особливий різновид духовної культури, призначення якого полягає в осмисленні основ природного і соціального світу, формоутворень культури і пізнання, людини та її сутності. Наслідком цього осмислення є формування в сфері суспільної свідомості системи засадничих поглядів і світоглядних переконань, узагальнених уявлень і концептуальних побудов про сутність і граничні проблеми буття, людську присутність у ньому, можливості його осягнення людським розумом. Необхідність філософського осмислення світу закорінена в самій природі людської життєдіяльності, в постійній потребі трансляції людського досвіду та самоутвердження особистості, пошуку цілеспрямовуючих ідей. У духовному житті суспільства філософська культура, виконуючи притаманні їй функції, набирає ряду іпостасей. За своїм основним змістом Ф. відіграє роль світогляду і, як така, дає концептуальний вираз людського світовідношення - світовідчуття, світосприймання та світорозуміння, відношення мислення і буття, духовного і матеріального. Ф. націлена на вироблення системи ідей, які виражають певне ставлення людини до соціальної та олюдненої природної дійсності, духовного життя і тим самим визначають сукупність вихідних орієнтирів, що зумовлюють програму суспільної поведінки людини В. цьому відношенні Ф. покликана створити концептуальну основу для становлення і розвитку системи життєвих цінностей та ідеалів. Світоглядні ідеї та гуманістичні ідеали формуються в усіх сферах духовно-практичного освоєння дійсності - міфології, релігії, мистецтва, літератури, публіцистики, моралі, політики, буденної свідомості тощо. Проте від інших форм світогляду, зокрема міфології та релігії, які спираються на вірування та фантастичні уявлення про світ і людське буття, від буденного світогляду, що визначається традиціями і безпосереднім життєвим досвідом, від художніх форм світогляду, що ґрунтуються на чуттєво-образному зображенні дійсності, філософія відрізняється тим, що будує свою картину світу і місце людини в ньому на основі теоретичного осмислення суспільно-історичного досвіду, надбань культури та здобутків наукового пізнання, використовуючи раціонально-понятійні форми побудови світоглядних систем і логічні способи їх обґрунтування. Тим самим Ф. виробляє духовні передумови та логічні критерії свідомого пошуку і вибору розумної, найбільш придатної для практичних потреб системи світоглядних ідей і переконань. Для Ф. як світоглядної системи та системи суспільних цінностей характерні риси духовно-практичного освоєння дійсності, що робить її однією із форм суспільної свідомості і зближує з мистецтвом. Ф. як раціонально-понятійна і логічно обґрунтована побудова наділена рисами теоретичного освоєння дійсності, що надає їй статусу науки. Однак Ф. є особливою наукою. Вона виконує специфічні пізнавальні функції, що їх не бере на себе жодна з природничих чи соціогуманітарних наук або сукупність конкретно-наукового знання в цілому Я. к кожна наука Ф. має свій власний предмет і метод дослідження, властиве їйг специфічне знання. Предмет філософського дослідження окреслює коло загальнозначущих проблем, що хвилюють людство в конкретно-історичних умовах суспільного буття і потребують свого з'ясування та обґрунтованого розв'язання. Стрижневими серед них є проблеми істини, краси, добра і свободи та шляхів їх досягнення. В їх контексті Ф. розмірковує над питаннями про минуле, теперішнє і прийдешнє, про людську долю, життя і смерть, про вічність і швидкоплинність, про людський розум, його можливості і границі, про людську діяльність і цілепокладання, правду і справедливість, моральність і доброчинність, людяність (гуманність) і толерантність, волю і стражденність, приниженість і самоствердження, про мету і сенс людського життя, про щастя і шляхи його досягнення. Ці проблеми є наскрізними для всього людства, проходять через усю його історію і отримали назву "вічних проблем". Проте кожна історична епоха і досягнутий рівень людського пізнання ставлять, трактують і розв'язують "вічні проблеми" по-своєму, завдяки чому Ф. виступає своєрідним індикатором того, чим живе, чим стурбоване і про що мріє людство, які тенденції, сили і механізми його рухають. Це дало підстави нім. філософові Гегелю образно визначити Ф. як епоху, схоплену думкою. Істотними рисами філософського методу є умоглядність і раціональність, застосування засобів чистого розуму для усвідомлення і концептуального відтворення об'єктивної реальності. До основних з них належить аналіз і синтез, дедукція і індукція, порівняння і аналогія, абстрагування і узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного. Особливість філософського методу полягає ще й у тім, що він застосовується до пізнання природної і соціальної реальності не безпосередньо, а опосередковано. Вихідним матеріалом для філософського осмислення виступають багатоманітне формоутворення матеріальної і духовної культури, історія їх розвитку і актуальне функціювання, найважливіші досягнення природничих і соціогуманітарних наук З. цього боку філософія набирає іпостасі умоглядної рефлексії, роздумів, розмірковувань над усім багатством сукупного суспільно-історичного досвіду людства, виступає самосвідомістю культури, критичним переосмисленням ідеалів і цінностей, що склалися. Філософське знання, що продукується в процесі філософської рефлексії, виражається через систему філософських категорій і понять, що означають фундаментальні властивості буття, способи його людського членування і пізнання. Особливістю філософських категорій і понять є їхня гранична всезагальність, що надає їм характеру універсалій. Цим зумовлена та обставина, що їх зміст найчастіше визначається через альтернативні протиставлення і утворення парних концептуальних структур: матерія і дух, рух і спокій, причина і наслідок, суб'єкт і об'єкт, істина і омана, краса і потворність, добро і зло, свобода і неволя тощо. Нерідко філософське знання формується у вигляді філософських систем і вчень, які з певних світоглядних, пізнавальних і методологічних позицій дають витлумачення і розв'язання висунутих проблем. На відміну від природничих і соціогуманітарних наук, які намагаються із своїх положень максимально усунути суб'єктивний момент і відобразити об'єкт таким, яким він є самим по собі, безвідносно до суб'єкта, Ф. в основу своїх теорій покладає відношення суб'єкта до об'єкта, свідомо включає в свої побудови людський, оцінювальний момент, розглядає дійсність і людину в ній не лише з погляду сущого, а й належного, враховуючи людські цілі і проекції буття в майбутнє. При цьому Ф. не просто сприймає готові результати пізнання та факти формоутворень культури, а й досліджує шляхи виникнення їх, виявляє приховані смисли та тенденції розвитку людського буття, усвідомлює суперечності і потреби пізнання та практики, насамперед у галузі методу мислення і практичної діяльності, вдосконалення категоріального апарату Т. им самим Ф. набирає функції загальної методології. Це не означає, що Ф. претендує на роль наднауки чи науки наук або що вона володіє універсальною методою, яка безпосередньо відкриває істину. Свою загальнометодологічну функцію Ф. виконує тим, що, будучи умоглядним витвором і раціональною реконструкцією теоретичного та духовнопрактичного освоєння світу, створює загальне культурно-смислове, інтелектуальне поле і формує адекватний йому концептуальний лад мислення. Цим спонукає і скеровує пошук, постановку і розв'язання пізнавальних і практичних проблем. Особливо важливу методологічну роль відіграє Ф. на переломних етапах суспільного розвитку і наукового пізнання, коли філософські узагальнення залишаються чи не єдиними орієнтирами, які дозволяють організувати і спрямувати пошук. Оскільки філософське знання і його теоретичні побудови не мають свого прямого експериментального забезпечення, вимога істинності щодо них не має повсюдного застосування. Вони далеко не завжди можуть бути перевірені на предмет істинності чи хибності. Пізнавальна значимість філософського знання нерідко оцінюється за його здатністю пробуджувати свідомість та будити думку, за його аналітико-синтетичними можливостями чи методологічною продуктивністю. Відомо, наприклад, що філософія Маха була методологічною опорою Ейнштейнові при створенні спеціальної і загальної теорії відносності в період кризи в фізиці в кін. XIX - поч. XX ст., хоч істинність цієї філософської системи в цілому викликає обґрунтовані сумніви. Ф. зародилася на ранніх фазах цивілізації в умовах поглиблення поділу праці, відокремлення розумової праці від фізичної, поступового накопичення позитивного знання про процеси і явища навколишнього світу, яке вже не вкладалося в парадигми міфологічної свідомості. Перші філософські системи виникли в І тис. до н. е. в Китаї (Лао-Цзи, Мо-Цзи, Конфуцій), в Індії (локаята, веданта, йога); в VI - V ст. до н. е. в Стародавній Греції (Елейська школа, Мілетська школа, Геракліт, Демокрит, Епікур, Сократ, Піфагор, Платон, Аристотель), в І ст. до н. е. - II ст. в Стародавньому Римі (Лукрецій, Сенека, Аврелій) Т. ермін "Ф." вперше з'явився у Піфагора В. античних філософських системах з різних світоглядних позицій змальовувалася загальна картина світобудови і формувалися первісні уявлення про природу людини частково на основі систематизації позитивних результатів пізнання, а частково за рахунок припущень і вигадок. АнтичнаФ. мала синкретичний характер. В ній містилося власне філософське знання, яке в зародковій формі утримувало в собі майже всі філософські напрями, що розвинулися пізніше, хоч уже в стародавні часи в загальних рисах окреслились як окремі філософські дисципліни - метафізика, логіка, етика; філософські напрями - скептицизм, стоїцизм, містицизм, платонізм. Антична Ф. виступала формою систематизації конкретно-наукового знання, завдяки чому її характеризують ще як натурфілософію. Особливістю античної Ф. було також те, що вона в своїх системах і типах філософування відбивала цивілізаційні особливості стародавніх суспільств, типів культур і форм світосприйняття. Якщо західна антична Ф., орієнтуючись переважно на науку, заклала логіко-раціоналістичні традиції освоєння світу, то східна Ф., істотно спираючись на житейську мудрість, висунула на передній план духовно-емоційні форми, моральне удосконалення та духовно-вольовий самоконтроль. У наступні історичні епохи розвиток філософської думки супроводжувався істотними перетвореннями її предмета та суспільних функцій. Занепад античного суспільства і його культури, перехід до Середньовіччя викликали до життя свої типи філософської рефлексії, які відбивали основні суперечності епохи: з одного боку, безроздільне панування релігійної свідомості, авторитаризму церкви та релігійного укладу життя, з другого - поступове економічне зростання, розвиток мистецтва, природничих наук і викликаний ним певний технічний прогрес. На зміну античній Ф. в II ст. до н. е. - II ст. прийшов гностицизм, який синтезував античну Ф., християнське віровчення і східні релігії та наукові здобутки; в І - VIII ст. - патристика, що являла собою варіант релігійної Ф., який поєднував еллінські філософські традиції з християнським віровченням. Значне поширення патристика мала в Україні. Вона продовжила етичні традиції філософської думки Київської Русі. Перекази "ІЇІестидення" Василія Великого, яке вважалося своєрідною енциклопедією того часу, містили значний природознавчий матеріал і сприяли утвердженню світського світогляду, зокрема ідеї про працю як умову тілесного і морального здоров'я Я. к продовження патристики, в IX - XV ст. розвивається схоластика (Дуне Скот, Тома Аквінський, Бекон, Оккам), що характеризується теоцентризмом, синтезом християнського віровчення і раціоналізму. Найважливішими досягненнями схоластики були розробка способів і процедур логічного доведення, ідеї логічної машини, постановка проблеми про природу універсалій, подальше накопичення конкретно-наукових знань. У цей час розвиваються і елементи реалістичного світорозуміння (Ван Чун, Ібн Сіна, Ібн Рушд). В XIV - XVI ст. в Європі розвивається Ф. Відродження. Вона охоплює соціально-філософський напрям (Петрарка, Еразм Роттердамський, Мор, Кампанелла, Монтень) та натурфілософію (Парацельс, Бруно, Кардане, Коперник, Галілей). Ф. Відродження характеризує перехід від теоцентризму до антропоцентризму, вона формує гуманістичний світогляд, висуває ідеї нового соціального і державного устрою В. она має антирелігійне і антисхоластичне спрямування, виробляє наукові погляди на світобудову, обстоює суверенність наукового мислення та істин науки, започатковує методологію механіцизму. Становлення Ф. Нового часу тісно пов'язане з епохою формування буржуазних суспільств у Європі, великими географічними відкриттями і важливими досягненнями природознавства. В XVII ст. видатними мислителями - Беконом, Декартом, Гоббсом, Спінозою - створюються філософські системи, які відстоюють матеріалістичний погляд на світ, виробляють раціоналістичні та емпіричні засади наукового методу, осмислюють взаємозв'язок розуму і досвіду, чим закладають методологічні передумови теоретичного та експериментального природознавства. Чітко заявляють про себе раціоналізм і емпіризм як альтернативні методологічні системи. Ф. європейського Просвітництва XVIII ст. (Локк, Вольтер, Руссо, Монтеск'е, Гольбах, Гельвецій, Дідро, Лессінг, Шіллер, Гете) розкрила багатоманітність підходів до осмислення природної і соціальної дійсності, взаємозв'язку людини і суспільства, суспільства і держави на основі ідеї природного права та свободи, показувала силу знання і просвіти в суспільному житті. В ній на передній план вийшов філософський матеріалізм, досягла завершеності методологія механіцизму. Утворилися широкоохватні системи об'єктивного (Ляйбніц) та суб'єктивного (Берклі, Г'юм) ідеалізму. З відокремленням від філософії математики, фізики, астрономії, біології тощо натурфілософія поступово втратила своє значення. Поширення ідей європейського Відродження та Просвітництва в Україні припало на XV - XVIII ст. і відбувалося в умовах наростання соціального, національного та релігійного гніту, посилення інтересу до рідної культури, історії, мови, пробудження національної свідомості, що обумовило його особливості. Дрогобич, Русин, Оріховський, Смотрицький, Потій, Могила, Галятовський, Баранович, Вишенський у формі релігійної полеміки відображали боротьбу укр. народу за своє соціальне і національне визволення, проголошували ідеї політичних свобод, патріотизму, служіння спільному благу, соціальної справедливості. Розвиток ідей гуманізму і просвітництва тісно пов'язаний з діяльністю в Україні братств і братських шкіл, особливо з Острозькою, Львівською та Київською. Вчені КМА (Гізель, Козачинський, Кониський, Прокопович, Тодорський, Яворський) розвивали науково-просвітні ідеї, розробляли гуманістичне вчення про людину, природне право та суспільний договір, відстоювали раціонально-логічними засобами православне віровчення. Великий філософ, просвітитель, гуманіст і свободолюбець Сковорода розробляв етичне вчення, серцевиною якого була проблема людини, її внутрішнього світу і морального вдосконалення. Від нього веде філософський напрям, який був розвинутий Юркевичем і отримав назву Ф. серця, що справила помітний вплив на філософську думку інших країн. Визначним явищем у розвитку світової філософської думки стала класична нім. Ф. друг. пол. XVIII - перш. пол. XX ст. (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фоєрбах), яка витворила розгорнуті філософські системи на основі принципу тотожності мислення і буття, дала осмислення колізій тогочасного суспільства і пізнання, проблем розуму та його границь, досвіду і практики, діяльності як опредмечення і розпредмечення, моральності і свободи; висвітлила діалектику як особливий тип світогляду і мислення Н. а рос. ґрунті ідеї класичної нім. Ф. у поєднанні з матеріалізмом активно розвивали Герцен, Огарьов, Чернишевський, Добролюбов, Писарєв, створивши ідеологію революційного демократизму Р. ос. релігійна Ф., яка поєднувала християнський платонізм, шеллінгіанство і містику, розглядала православне віровчення як розуміння всезагального буття і рос. ментальності (В. Соловйов, Флоренський); розвивала в річищі релігійного екзистенціалізму філософію особи і свободи (Бердяєв). Концепція соціальних і демократичних перетворень була провідною у творчості укр. гуманістів і демократів серед. XIX - поч. XX ст. Шевченка, Лесі Українки, Франка, вченихсуспільствознавців Костомарова, Потебні, Драгоманова, Грушевського, які пропагували ідеї соціальної і політичної свободи, національного визволення, соціальної справедливості і рівності, провідної ролі трудового народу в суспільно-історичному поступі, піднесення національної самосвідомості і розвитку національної культури та освіти укр. народу. В XIX та XX ст. виникає цілий ряд філософських течій, шкіл, систем і вчень, які набули глобального поширення і сформували сучасні типи світогляду та філософського мислення. В серед. XIX ст. в Європі виникає, а в кін. XIX та у XX ст. набуває поширення марксизм (Маркс, Енгельс), який створює діалектичний та історичний матеріалізм, матеріалістичне розуміння історії, формує діалектико-матеріалістичну методологію, застосовує їх до обґрунтування комунізму; соціал-демократизм, ідейні основи якого заклали Каутський і Бернштейн. Потужною філософською течією став позитивізм, що виник у XIX ст. і пройшов певні етапи розвитку: класичний (Конт, Дж.Ст.Мілль, Спенсер); емпіріокритицизм (Мах, Авенаріус); неопозитивізм, одним із виявів якого стала діяльність в кін. XIX - пер. пол. XX ст Л. ьвівсько-Варшавської школи (Твардовський, Лукасевич, Каторбинський, Айдукевич, Лесьневський, Тарський, Татаркевич, Балей, Мостовський), яка зробила вагомий внесок в аналітичну Ф., логіку і методологію науки, зокрема в філософський аналіз мови науки, розробку проблем логічних підстав науки і наукових теорій, теорії дедукції та індукції, систем некласичних логік та логічної семантики. Значна увага приділена проблемам психології, етики, естетики. Розширення логіко-філософської проблематики пов'язане з діяльністю в 20 - 30-х рр. XX ст. Віденського гуртка (Шлік, Карнап, Гемпель, Фейгль, Нейрат, Гедель) та широкого кола співпрацюючих з ним мислителів (Франк, Найгель, Айєр, Кайл та ін.), який сформував напрям логічного позитивізму в Ф. науки. Центральна ідея - відмова від традиційних філософських методів і застосування концептуальних та технічних засобів формально-логічного аналізу наукового знання. Зробив значний внесок у розвиток сучасної формальної логіки і логіки науки. Окремі варіанти неопозитивізму містять праці Рассела, Бриджмена (операціоналізм), Поппера, а також лінгвістична філософія (Вітгенштайн, Мур, Райл, Остин, Тулмін), постпозитивізм (Кун, Лакатос, Феєрабенд). Значного поширення і впливу набули екзистенціалізм, започаткований в серед. XIX ст. К'єркегором і презентований творчістю Ясперса, Камю, Марселя, Гайдеггера, Сартра, близькими йому є Ф. життя (Ніцше, Дильтей, Вергсон, Шпенглер) та неофрейдизм (Фромм, Хорні, Салліван); прагматизм, започаткований в кін. XIX - на поч. XX ст. Пірсом і розвинутий Джемсом, Дж. Мідом, Шіллером, Дьюї; системний підхід (Берталанфі, Ешбі, Месарович), що сформувався в серед. XX ст., близько до нього прилягає структуралізм (Леві-Строс, Фуко, Малиновський, Парсонс); постмодернізм (Ліотар, Рорті.Деррида, Р. Варт та ін.), який вийшов на філософську арену в кін. XX ст. Дедалі більшого значення набуває Ф. космізму (Ціолковський, Вернадський). Сучасна Ф. являє собою складну і розгалужену систему знань, диференційовану не тільки за напрямами, а й за своїм предметом, утворюючи сукупність самостійних філософських дисциплін, що тісно взаємодіють між собою. Найрозвиненішими є філософська онтологія, пізнання теорія, логіка, методологія, соціальна Ф., філософська антропологія, моральна Ф., етика, естетика, Ф. історії, Ф. культури, Ф. науки, Ф. мистецтва, Ф. політики, Ф. права, Ф. релігії, феноменологія, праксеологія, герменевтика, аксіологія, історія Ф. Кожна дисципліна в межах окремих філософських напрямів і течій може істотно вар'юватися - відповідно до їхніх світоглядних і методологічних засад. У своєму розвитку Ф. умовно пройшла класичний (до серед. XIX ст.) і некласичний (XIX - XX ст.) періоди. Нині вона вступає в постнекласичний період, зумовлений кардинальними цивілізаційними зрушеннями на межі двох останніх тисячоліть - становленням інформаційного і високотехнологічного суспільств, екологічною, моральною, демографічною, антропологічною кризами, техногенними катастрофами тощо.

В. Шинкарук, П. Йолон

Філософський енциклопедичний словник > філософія
10 grave

1. n

1) могила

2) перен. смерть; загибель

untimely grave — передчасна смерть

3) надгробний камінь (пагорбок)

4) яма (для зберігання овочів)

5) префект, що обирається мешканцями

6) управитель (маєтку тощо)

7) фон. глухий наголос

on this side of the grave — на цьому світі

to find one's grave — знайти собі могилу (погибель)

to dig one's own grave — рити самому собі могилу

to have one foot in the grave — стояти однією ногою в могилі

2. adj

1) важливий, вагомий; серйозний

2) загрозливий; тяжкий

3) похмурий; сумний

4) темний (про фарби)

5) скромний (про наряди)

6) поважний, статечний; стриманий

7) впливовий, авторитетний

8) низький (про тон)

9) важкий, громіздкий

as grave as a judge — надзвичайно серйозний

3. v (past graved; p.p. graved, graven)

1) гравіювати; витісувати; вирізувати, вирізьблювати

2) зберігати, закарбовувати (в пам'яті)

3) мор. чистити і смолити підводну частину судна

* * *
I n
1) могила

mass grave — братська могила; смерть, загибель

untimely grave — передчасна смерть

2) надгробний камінь

3) яма ( для зберігання картоплі в землі)
II v
apx. (graved [-d]; graved, graven)

1) гравірувати; висікати; вирізувати

2) запам'ятовувати, закарбувати ( у пам'яті)
III n; грам.
тупий наголос
IV a
1) серйозний, вагомий, важливий

2) важкий, тяжкий, загрозливий (про звинувачення, хворобу)

3) похмурий, сумний

4) темний ( про фарби); скромний ( про вбрання)

5) статечний, стриманий

grave person — урівноважена людина; серйозний, важливий; урочистий; повільний

6) впливовий, авторитетний

7) низький ( про тон)

8) гpaм. тупий ( про наголос); ненаголошений
V n; іст.
префект, який обирається жителями; управляючий ( маєтком)
VI v; мор.
чистити днище

English-Ukrainian dictionary > grave
11 thing

n

1) річ, предмет

what's the thing in your hand? — що це у тебе в руці?

2) справа, факт, випадок; обставина, обстановка

the state of things — стан справ

how are things? — як справи?

as things go (stand) — за нинішніх обставин

all things considered — враховуючи усі обставини; беручи до уваги все

3) pl майно, речі (дорожні); багаж

to pack up one's things — упаковувати речі

4) pl одяг, предмети одягу; особисті речі

swimming things — купальний костюм

to put on one's things — одягтися

to take off one's things — роздягтися

5) їжа; питво

sweet things — ласощі

6) pl приладдя, начиння; побутові предмети

breakfast things — чайний посуд

7) твір мистецтва (літератури); художній (музичний) твір

8) розповідь; анекдот

9) явище, річ, справа

to speak of different things — говорити про різні речі

it is the funniest thing I have ever heard — за своє життя я не чув нічого смішнішого

10) діло

let's get this thing over with quickly — давайте швидко покінчимо з цим ділом

11) щось

to think hard things of a person — погано думати про людину

the important thing to remember — те, що важливо запам'ятати

the best thing is... — найкраще — це...

the great thing — найважливіше

strange thing — дивна річ

the right thing — саме те, що потрібно

the wrong thing — зовсім не те, що треба

to say the wrong thing — сказати не до речі

12) деталь, особливість

13) щось дуже потрібне (важливе, підхоже, справжнє)

it is just the thing — це саме те, що треба

that's the thing — у цьому вся справа, це найголовніше

14) дія, вчинок

I did no such thing — я не робив нічого подібного

what a thing to do! — хіба так можна (робити)!

15) подія

16) істота, створіння

little thing — малятко, крихітка

mean thing — підла тварюка

foolish old thing — старий дурень

17) розм. у звертанні

dear thing — дорогий, любий

old thing — старий

above all things — насамперед, головним чином

among other things — між іншим

and things — тощо, і таке інше

for another thing — крім того; по-друге

for one thing — насамперед; для початку

in all things — в усьому, у всіх відношеннях

a near thing — небезпечне становище

no great things — нічого особливого; так собі

no such thing — нічого подібного

not a thing — ніщо

of all things — от тобі й на!, треба ж!

spiritual things (things of the mind) — духовні цінності

sure thing — амер. напевно, звичайно, безумовно

the first thing — насамперед

the last thing — наприкінці; нарешті

the next thing — потім

the same thing — те саме

not to be the thing — погано почувати себе

not to do a thing — і пальцем не ворухнути

not to look the thing — мати поганий вигляд

to be up to a thing or two — дещо знати, у дечому розбиратися

to make a good thing of smth. — дістати користь від чогось

to see things — марити, галюцинувати

* * *
[aiç]
n

1) річ; предмет

expensive things — дорогі речі

the o-s of this world — предмети матеріального світу

a thing in itself — фiлoc. річ у собі; pl атрибути

thinga Japanese — все японське

yce, — що має відношення до Японії

things political — політика

to have a passion for things political — жагуче захоплюватися політикою

2) pl майно

to get rid of all the useless things in the house — позбутися від усякого мотлоху в будинку

I forbid you to touch my things — я забороняю тобі торкатися моїх речей

things personal treal — юp. нерухоме майно

things in action — юp. право вимоги; майно, що полягає у вимогах; речі, багаж

to pack up one's things — спакувати речі

3) часто pl одяг, предмети одягу

bathing /swimming/ things — купальний костюм

to put on [to take off]one's things — одягтися [роздягнутися]

4) їжа; питво

sweet things — солодке, ласощі

good things — ласощі

some drugs are dangerous things — деякі ліки небезпечні для здоров'я

5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту

tea things — чайний посуд

cooking things — кухонне начиння

6) твір мистецтва, літератури; творіння

an excellent thing — чудова річ; розповідь; анекдот

7) річ, явище

to look at things (from one's own point of view) — дивитися на речі /на справу/ ( зі своєї власної точки зору)

to speak of different things — говорити про різні речі

to take things too seriously — приймати всі надто серйозно, занадто серйозно до всього ставитися

8) звичн. pl обставини, стан

the state of things — стан речей /справ/

tell me how things go /stand/ — є розповідайте мені, як ідуть справиє

thing s have changed greatly — умови істотно змінилися

things might go wrong — все може зірватися /провалитися/

that things should have come to thisl — подумати тільки, до чого дійшла справа /як змінилися обставини/!

we hope for better thing s — ми сподіваємося на краще /що обставини зміняться на краще

9) справа

let's get this thing over with quickly — давайте швидко покінчимо з цією справою

I have several- s to attend to — мені (ще) потрібно дещо зробити; у мене ще є справи

10) щось, дещо

to think hard thing s of a person — погано думати про людину

to mutter dark things — бурмотати щось нерозбірливе або загадкове

the best thing is... — найкраще...

the next best thing — краще з іншого

the great thing — найважливіше

the right thing — саме те ( що треб)

to say the right thing — сказати те, що треба

the wrong thing — зовсім не те ( що треб)

11) деталь, особливість

to worry over every little thing — турбуватися по кожну дрібницю

12) щось дуже потрібне, важливе, підходяще

that's the thing — в тому то е справа, це саме головне

the thing is... — справа в тім...; суть справи полягає в тому...

the thing was to get home — насамперед треба було добратися до будинку

the only thing now is to take a taxi — єдине, що можна зараз зробити, це взяти таксі

(quite) the thing — ( саме) те, що треба

that's the very /just the/ thing — це саме те, що потрібно модний

the latest thing in hats — останній фасон капелюшків

13) дія, вчинок

to wish to do great things — мріяти про великі справи

I did no such thing — я не робив нічого подібного; я е не думав робити цього [порівн. тж. О]

to do the handsome thing by smb — зробити послугу \ комусь

that's not at all the thing to do — це дуже недобре; це неприйнятно ( робити), так не чинять

what a thing to do! — хіба так можна!, хіба так чинять!, як можна було зробити таке!; подію

his death was a tragic thing — його смерть була важким ударом

14) імен. створення

poor thing — бідний

young thing — юне створіння

little- — крихітка

a sweet little thing — чарівна крихітка

foolish old thing — старий дурень

no living thing has ever done it — нікому ще не вдавалося цього зробити; людина

dear thing — дорога

old thing — старовина

you silly thing! — дурень!; ну е дурень же ти!

15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ

••

spiritual things, thing s of the mind — духовні цінності

in all things — у всіх відношеннях, у всьому

and thing s — та інше, тощо

and another thing, — ще одне

sure thing — aмep. напевно, звичайно

no such thing — нічого подібного; ніщо не може бути далі від істини [порівн. тж. 13, 1]

no great things — нічого особливого, так собі; хто зна що

(the) first thing — насамперед

(the) next thing — потім

(the) last thing — в останню чергу, наостанок; нарешті; найбільш несподіване; те, чого найменше можна чекати

the same thing — те ж саме

for one thing — насамперед; почати з того, що; для початку

for another thing — крім того; по-друге

of all things — от тобі е на!, це ж треба!; подумати тільки!

above all things — насамперед; найбільше, головним чином

among other thing s — між іншим

as a general /as a usual/ thing — звичайно, як правило

one of those things — неминуча неприємність ( повсякденного життя)

it's one of those things — = у житті всяке буває нічого не поробиш, доводиться миритися

to have a thing about smth — мати упередження проти чогось; не терпіти чогось бути жертвою настирливої ідеї, збожеволіти через щось

to have a thing about smb — боготворити когось; не терпіти когось

to have a thing for smb — мати слабкість до когось

to make a thing (out) of smth — надавати ( занадто) велике значення

to make a good thing of smth — взяти користь із чогось

to know a thing or two — знати дещо; розуміти /тямити/ що до чого

to learn a thing or two — довідатися /пронюхати/ дещо

to show smb; a thing or two — показати комусь що до чого

to be up to a thing or two — в чомусь розбиратися, дещо знати

not to do a thing — палець об палець не вдарити

not to be /to feel/ the thing — погано себе почувати

not to look the thing — погано виглядати

to see things — марити

to go the way of all things — померти, пройти земний шлях до кінця

English-Ukrainian dictionary > thing
12 white

1. n

1) білий колір; білість; білизна

2) біла фарба; білило

3) білок (яйця)

4) білок (ока; тж white of the eye)

5) біла людина; білошкірий

two Negroes and three whites — двоє негрів і троє білих

6) (часто W.) іст. білий; білогвардієць

7) біла тканина; білий одяг

woman in white — жінка у білому

8) pl білі штани

9) pl мор. біле літнє обмундирування

10) текст. білий товар; білизняний товар

11) білі (фігури в шахах, шашки)

12) гравець, що грає білими (у шахах, шашках)

13) біле м'ясо (курки тощо)

14) біле вино

15) розм. білий метелик

16) друк. пробіл

17) бот. заболонь

18) pl мед. білі

19) с.г. біла порода (свиней)

20) pl с.г. вищі сорти пшеничного борошна

21) перен. чистота, непорочність, невинність

to call white black — називати біле чорним, стверджувати щось всупереч очевидному

2. adj

1) білий

as white as snow — білосніжний

to paint white — побілити; пофарбувати в білий колір

white crow — біла ворона

white flag — білий прапор

white hands — білі (чисті) руки, білоручка

white heat — мет. білий жар

white paper — білий (чистий) папір

white squadron — іст. біла ескадра (англійського флоту)

white vegetables — біле коріння

2) сивий; сріблястий

3) прозорий; безбарвний

4) блідий

to turn white — збліднути

white as a sheet — блідий, як полотно

white from pain — зблідлий від болю

5) чистий; незаплямований; невинний, непорочний

6) нешкідливий, невинний; без лихого наміру

white witch — добра чаклунка; ворожбитка

white war — економічна війна; війна без кровопролиття

7) розм. чесний; прямий; порядний; благородний

white propaganda — військ., розм. відкрита пропаганда

8) білошкірий, білий

white supremacy — панування білих

9) призначений для білих

white schools — школи для білих дітей

white primary — амер. первинні вибори, до яких не допускаються негри

10) (часто W.) іст. білий; білогвардійський; білоемігрантський

11) щасливий, сприятливий

12) улюблений, любимий; дорогий

13) пристойний, правдоподібний

white alert — амер., військ. відбій повітряної тривоги

white ant — ент. терміт, біла мурашка

white ash — бот. білий ясен; розм. весло

white bread — білий хліб

white bud — «біла брунька» (захворювання кукурудзи)

white cedar — бот. туя

W. Christmas — Різдво із снігопадом

white clover — бот. біла конюшина

white coal — гідроенергія, біле вугілля; мін. тасманіт

white corpuscle — фізл. лейкоцит

white cow — амер., розм. ванільне морозиво з молоком

white damp — хім. окис вуглецю

white dwarf — астр. білий карлик (тип зірки)

white ensign — військово-морський прапор (Великої Британії)

white feather — боягуз; боягузтво

W. Friar — кармеліт (чернець)

white frost — іній, паморозь

white harvest — запізніле збирання врожаю (після заморозків)

white hat — амер., розм. військовий моряк

white hazel tree — бот. калина

white hope — амер., ірон. людина, що подає великі надії

white horses — баранці, гребені хвиль

white iron — мет. білий чавун

white lady — «дама в білому» (коктейль)

white lead — свинцеве білило

white lead ore — церусит

white leather — шкіра галунового чинення

white letter — друк. антиква; прямий шрифт; латинський шрифт

white light — природне освітлення; перен. неупереджене судження

white lightning (line, mule) — амер., розм. низькосортне віскі

white list — амер. рекомендаційний список

white meat — біле м'ясо (курки тощо)

white metal — мет. бабіт

white night — безсонна ніч

white note — муз. ціла нота; половинна нота

white oak — бот. білий дуб

white one — амер., розм. чоловіча сорочка (будь-якого кольору)

white peat — геол. діатоміт

white plague — туберкульоз легенів, «біла чума»

white polar bear — зоол. білий полярний ведмідь

white poplar — бот. біла тополя

white potato — бот. картопля (біла)

white rice — шліфований рис

W. Russian — білорус; білоруська мова; російський білоемігрант; білогвардієць

white sale — розпродаж постільної і столової білизни

white salt — столова сіль

white sheet — заст. покаянний (покутний) одяг

white sidewall — амер., розм. коротка стрижка

white slave — повія, «біла рабиня»

W. Slave Act — амер. закон про заборону вивезення жінок з одного штату в інший з аморальною метою

white slavery — торгівля жінками; присилування до проституції; (вимушена) проституція

white spirit — хім. уайт-спірит

white staff, white stick — білий жезл (символ придворної посади); камергер

white straw crops — с.г. зернові культури

white stuff — амер., розм. кокаїн, морфін

white tie — біла краватка; перен. фрак

white tie dinner — урочистий обід

white water lily — бот. біле латаття

white whale — зоол. білуха

white wheat — білозерна пшениця; білоколоса пшениця

white willow — бот. (біла) верба

white wings — розм. вітрила; амер. людина у білому спецодязі; підмітальник вулиць; двірник

3. v

білити (стіни); вибілювати (білизну)

white out — друк. розганяти (рядки); робити розрядку; знімати

white out this line — зніміть цей рядок

* * *
I [wait] n
1) білий колір; білизна; чистота, непорочність

2) біла фарба, білило

3) білок ( яйця)

4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)

5) політ. білий ( ультраконсерватор або реакціонер); ( часто White) білогвардієць

6) білий одяг

woman in white — жінка в білому; pl білі брюки; pl; мop. біле літнє обмундирування

7) біла тканина

in the white — нефарбований ( про тканину); необроблений, неготовий; у вигляді напівфабриката; тeкcт. білий товар

8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими

9) біле м'ясо ( курки)

10) біле вино

11) білий метелик; капустянка

12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал

13) бoт. заболонь

14) pl; мeд. білі

15) = white-wood

16) c-г. біла порода ( свиней)

17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна

••

to call white black, to turn white into black — називати біле чорним, стверджувати що-н. всупереч очевидним фактам
II [wait]
1) білий

white as snow — білосніжний

to paint white — фарбувати в білий колір, білити

white vegetables — біле коріння

white rice — шліфований рис

white salt — столова сіль

white hands — білі руки; білоручка; чисті руки; чесність, незаплямованість; невинність

white crow — біла ворона (перен.)

white coffee — кава з молоком

2) блідий

white as a sheet — блідий як полотно

white as ashes /as death/ — смертельно блідий, блідий як смерть

white with rage — побілілий від люті

white from pain — зблідлий від болі

to turn white — збліднути, побіліти

3) сідий, сивий

4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)

5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірів

white lie — невинна брехня

white witch — добра відьма; знахарка

white raid — вiйcьк. виліт для скидання листівок

white war — війна без кровопролиття (економічна, пропагандистськ; чесний, прямий; порядний, благородний)

as white a man as I ever knew — я ніколи не зустрічав таку благородну людину

white propaganda — вiйcьк. відкрита пропаганда

6) білий; білошкірий

white supremacy — панування білих

white trash — cл. "білий голодранець" (в південних штатах; про батрак)

white man's burden — "тягар білої людини" ( лозунг колонізаторів); призначений для білих

white schools — школи тільки для білих дітей

white primary — cл. початкові вибори, до яких не допускаються негри

7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантський

white-emigre — білоемігрант

a White Guard — білогвардієць

8) політ. ультра консервативний, реакційний

9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару

white fury — нестримна лють

10) сприятливий, щасливий

one of the white days of his life — один із найщасливіших днів його життя

white feather — боягузливість; боягуз

to show the white feather — боятися, виявити легкодухість

white night — безсонна ніч

white elephant — непотрібна річ, подарунок, якого важко позбутися

white squall — шквал при безхмарному небі

white harvest — запізнені жнива ( після заморозків)

white cow — cл. ванільне морозиво з молоком або содовою водою

white man's grave — cл. могила для білих ( малярійні райони Західної Африки)

white lightning /mule, line/ — cл. низкосортне віскі; незаконно придбане віскі

white sidewall — cл. коротка стрижка

white one — cл. ( чоловіч сорочка (будь-якого кольору))

white stuff — cл.; cл. кокаїн, морфій

white Christmas — Різдво із снігопадом

to hoist /to show, to wave/ the white flag — здаватися, капітулювати

to mark with a white stone — відмітити який-н. день як особливо щасливий або знаменний
III [wait] v
1) icт. білити ( стіни); відбілювати ( білизну)

2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок)

English-Ukrainian dictionary > white
13 людина

ЛЮДИНА - природно-соціальна істота, якісно особливий ступінь живих організмів на Землі, здатних до свідомої саморегуляції, завдячуючи чому вона постає як суб'єкт суспільно-історичної діяльності й культури. Л. є предметом вивчення різних галузей знання: соціології, етнології, психології, фізіології, педагогіки, медицини тощо. Використовуючи розмаїті дані цих наук, філософія вивчає Л. передусім з погляду місця її у світі та її ставлення до світу. У давній кит., інд., грецьк. філософії Л. мислиться як частка Космосу, певного єдиного надчасового світопорядку, як мікрокосм ("світ у малім") - відображення й символ Всесвіту, макрокосму (котрий у свою чергу уявляється антропоморфно - як живий одухотворений організм). Від цих найперших уявлень і до сьогодні мікрокосм постає як такий, що в ньому збігаються й перетинаються усі сутнісні генерації буття - фізичне, хімічне, живе, духовне. Проте у міру розвитку цих уявлень дедалі більше усвідомлюється та обставина, що Л. здатна відособлюватися у структурі буття, прагнучи стати його деміургом, трансцендентувати за межі свого тут-і-тепер-так-буття, а відтак - мікрокосм, на відміну од макрокосму, є проблематизованим. Уже в трьох відомих людинознавчих запитаннях Канта - "Що я можу знати? Що я маю робити? На що я можу сподіватися?" - відтворено багатомірність сутнісної проблематизації Л. як універсальної істоти. Відповідно виникають фундаментальні "екзистенційні дихотомії" (Фромм) людського С. правді, наявність розуму - фактор, що спонукає Л. до розвитку, до створення власного світу, де вона почувалась би "у себе вдома", проте кожний досягнутий нею щабель розвитку залишає її незадоволеною, провокуючи на нові пошуки й рішення. Найфундаментальніша дихотомія Л. - поміж життям та смертю; від неї походить інша: хоча кожна Л. є носієм усіх родових потенційних здатностей, швидкоплинність її життя не дозволяє уповні реалізувати всі можливості навіть за найсприятливіших умов Ж. иття Л., починаючись та обриваючись у момент, випадковий для загального еволюційного процесу всього роду Л., входить у трагічну суперечність з індивідуальними зазіханнями на реалізацію усіх його можливостей. Амбівалентність способу буття Л. стала істотною перешкодою будь-яким спробам субстанціалізувати ту чи ту властивість Л. (на кшталт "zoo politikos", "homo sapiens", "homo faber" тощо). Сучасна філософія намагається уникати такої субстанціалізації. Так, при зіставленні різних виявів людського світовідношення стає зрозумілим, що фантазія й гра, котрі уможливлюють хоча б короткотривале вивільнення од фактичності, од невблаганної повинності "так-буття", є для Л. "рятівними" здатностями, не менш важливими й споконвічними, аніж праця, панування, любов і смерть (Фінк). Постає питання, чи повинна взагалі філософія претендувати на створення остаточної "картини Л.", котра б зводилась до загальних формулювань - на кшталт "духовної сутності", "діючої сутності" тощо. Натомість Больнов, посилаючись на Плеснера, пропонує "принцип відкритого питання", максимальну завбачливість для "нових неочікуваних і незавбачливих відповідей". Деякі досліджувані риси Л. виявляються пов'язані одна з одною цілком довільно, деякі - цілеспрямовано: ми не можемо знати, чи йдеться про певні сумірні риси, чи ж бо про такі, що перебувають у стані безнастанної суперечності. Усім цим підтверджується принципова світоглядно-антропологічна теза Гегеля та Достоєвського: поки людина живе, вона ще не сказала свого останнього слова, через що її не можна визначити остаточно.

В. Табачковський

Філософський енциклопедичний словник > людина
14 rest

1. n

1) спокій; відпочинок; сон

day of rest — вихідний день, неділя

at rest — а) на спочинку; б) нерухомий

to be at rest — заспокоїтися

without rest — без перепочинку, без передишки

to go (to retire) to rest — лягати відпочивати (спати)

to take a rest — відпочивати, спати

2) перен. вічний спокій, смерть

he has gone to his rest — він помер

to lay to rest — ховати

3) перерва, пауза, перепочинок

to make a rest from work — зробити передишку

4) військ. позиція «вільно»

5) нерухомість

at rest — нерухомий

6) місце відпочинку, клуб (для моряків)

1) тех. упор, опора

8) тех. супорт

9) муз. пауза

10) поет. цезура

11) (the rest) залишок; решта

12) решта, інші

13) (the rest) фін. залишкова сума

14) фін. резервний фонд

rest area — військ. район розташування військ на відпочинок

rest cure — лікування спокоєм

rest day — день відпочинку, неділя

rest gown — домашня сукня; халат; пеньюар

rest halt — військ. зупинка на відпочинок; привал

rest period — а) перерва під час робочого дня; б) біол. період спокою (рослин, насіння)

to be at rest from toil — здобути вічний спокій

(as) for the rest — щодо решти

as to the rest — в інших відношеннях; щодо іншого

2. v

1) відпочивати; лежати; спати

he likes to rest after dinner — після обіду він любить відпочити

2) покоїтися

he rests in the churchyard — він покоїться на кладовищі

3) не працювати, відпочивати

he planned to rest during his vacation — під час відпустки він вирішив нічим не займатися

4) давати відпочинок (спокій)

these dark glasses rest my eyes — у цих темних окулярах у мене відпочивають очі

5) бути спокійним, не хвилюватися

6) класти (на щось); притуляти (до чогось)

7) спиратися (на щось)

8) обґрунтовувати

9) ґрунтуватися (на чомусь)

10) покладатися (на когось, на щось)

we rest in your promise — ми покладаємося на вашу обіцянку

11) покладати (відповідальність на когось, на щось — on, upon, in)

to rest responsibility on (upon) smb. — покладати відповідальність на когось

12) бути віднесеним (на когось); лежати (на комусь; про відповідальність, провину тощо)

the fault rests with her — вина лежить на ній

13) залишатися без змін

14) с.г. залишати під паром

15) с.г. бути під паром

16) юр. закінчувати виступ обвинувачення (захисту)

the defence rests — захистові нічого додати

17) залишатися

it rests with you to decide — вирішальне слово (залишається) за вами

the next move rests with you — наступний хід (крок) ваш

18) арештовувати

19) накладати арешт

* * *
I [rest] n
1) спокій, відпочинок; сон; вічний спокій, смерть

2) перерва, пауза, перепочинок

3) вiйcьк. положення "вільно"

4) нерухомість, непорушність

5) місце відпочинку, клуб ( для моряків)

6) cпeц. упор, опора; тex. супорт; люнет

7) cпopт. упор ( точка опори нижче рівня плечей)

8) мyз. пауза; пoeт. цезура
II [rest] v
1) відпочивати; лежати; спати; спочивати, покоїтися; лежати, спочивати (нaпp., про погляд)

2) відпочивати ( від справ), не працювати

rest! — вільно! ( команда); давати відпочинок, спокій

3) бути спокійним, не хвилюватися

4) (on, against) класти ( на що-небудь); притуляти ( до чого-небудь); обґрунтовувати

5) (on) опиратися, спиратися ( на що-небудь); спочивати ( на чому-небудь); (upon, on, in) спиратися (на кого-небудь, що-небудь)

6) (on, upon, in) покладати (відповідальність на кого-небудь, що-небудь); ( with) покладатися ( на кого-небудь); лежати (на кому-небудь; про відповідальність)

7) залишатися без змін; продовжувати бути в якому-небудь стані

8) c-г. бути під паром, парувати; залишати під паром

9) юp. закінчувати виступ обвинувачення або захисту, надання доказів
III [rest] n
1) ( the rest) залишок, решта; інше; інші; решта

2) eк. ( the rest) залишок, сума, що залишається; резервний фонд

English-Ukrainian dictionary > rest
15 warrant

1. n

1) юр. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт (тж warrant of arrest); наказ

warrant of distress — наказ про вилучення (майна); виконавчий лист

warrant of caption — наказ про спіймання злочинця (втікача)

warrant of death — розпорядження про виконання смертного вироку (тж warrant of execution)

general warrant — ордер на затримання

a warrant is out against him — підписано наказ про його арешт

2) юр. повноваження, правомочність; доручення

3) виправдання (дій); (моральне) право

you have no warrant for such a statement — ви не маєте підстав для такого твердження

4) свідчення, гарантія; доказ; підтвердження

5) відповідальна особа; особа, що дає наказ

6) захисник, заступник

7) шотл. порука, поручительство; гарантія, запевнення

8) шотл. поручитель, гарант

9) фін. посвідчення; купон (акції тощо)

dividend warrant — процентний (відсотковий) купон; свідоцтво на одержання дивіденду

10) патент

11) військ. дозвіл; наказ

warrant officer — уорент-офіцер; мор. мічман

2. v

1) виправдувати, бути (служити) виправданням

2) ручитися; гарантувати; підтверджувати (щось)

I'll warrant him an honest fellow — ручуся, що він чесна людина

3) юр. дозволяти, давати право; уповноважувати

4) розм. висловлювати упевненість; запевняти

I'll warrant you that... — запевняю вас, що...

5) юр. забезпечувати, гарантувати (комусь щось)

6) передвіщати, провіщати

to warrant death — передвіщати смерть

* * *
I
1) юp. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт ( warrant of arrest)

warrant of distress — наказ про накладення арешту або про вилучення (майн; виконавчий лист)

warrant of caption — наказ про піймання злочинця

warrant of death, warrant of execution — розпорядження про приведення у виконання вироку до страти

general warrant — ордер на затримку ( підозрюваних у злочині без вказівки прізвищ)

a warrant is out against him — підписаний наказ про його арешт

2) юp. повноваження

warrant of attorney — ( спеціальне) доручення

3) підстава для чого-н., виправдання (яких-н. дій); моральне право

he has no warrant for saying so — у нього немає підстав /він не вправі/ так говорити

good intentions are no warrant for irregular actions — добрі наміри не виправдують неправильних дій

there is no warrant for such a belief — це переконання зовсім необґрунтовано /безпідставно/

4) свідчення, доказ, підтвердження

his presence here is a warrant of his sincerity — його присутність тут - доказ його щирості

5) гарантія, застава

6) фін. посвідчення, свідчення; купон (облігації, акції)

dividend warrant — свідчення або купон на одержання дивіденду; процентний купон

share warrant (to bearer) — акція на подавця

7) кoм. тридцятимільйонне свідчення; ( складський) варрант ( warehouse warrant); dock warrant доковий варрант

8) патент

9) вiйcьк. дозвіл; наказ; наказ про присвоєння звання уоррант-офіцера; cкop. від warrant officer
II v
1) виправдувати, служити підставою

the need warrants the expenditure — ця витрата виправдана необхідністю

my remarks did not warrant her tears — у моїх зауваженнях не було нічого образливого, але вона заплакала

we are not warranted in believing... — у нас немає підстав думати...

2) ручатися, гарантувати; підтверджувати (що-н.); I'll warrant him an honest fellow ручаюся, що він чесна людина, я поручуся за його чесність

this material is warranted (to be) colour-fast — міцність окраски тканини гарантується

the genuineness is warranted by several facts — дійсність (чого-н.) підтверджується декількома фактами

3) юp. дозволяти, надавати право

the law warrants this procedure — закон допускає /передбачає/ таку процедуру

4) виражати впевненість; ручатися

I'll warrant (you) that... — упевнений у тім, що...; будьте впевнені, що..., завіряю вас, що...

I'll warrant he'll be late — ручаюся, що він спізниться

I warrant this is the truth — упевнений, що так, було

5) юp. гарантувати, забезпечувати (кому-н. що-н.)

English-Ukrainian dictionary > warrant
16 thing

[aiç]
n

1) річ; предмет

expensive things — дорогі речі

the o-s of this world — предмети матеріального світу

a thing in itself — фiлoc. річ у собі; pl атрибути

thinga Japanese — все японське

yce, — що має відношення до Японії

things political — політика

to have a passion for things political — жагуче захоплюватися політикою

2) pl майно

to get rid of all the useless things in the house — позбутися від усякого мотлоху в будинку

I forbid you to touch my things — я забороняю тобі торкатися моїх речей

things personal treal — юp. нерухоме майно

things in action — юp. право вимоги; майно, що полягає у вимогах; речі, багаж

to pack up one's things — спакувати речі

3) часто pl одяг, предмети одягу

bathing /swimming/ things — купальний костюм

to put on [to take off]one's things — одягтися [роздягнутися]

4) їжа; питво

sweet things — солодке, ласощі

good things — ласощі

some drugs are dangerous things — деякі ліки небезпечні для здоров'я

5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту

tea things — чайний посуд

cooking things — кухонне начиння

6) твір мистецтва, літератури; творіння

an excellent thing — чудова річ; розповідь; анекдот

7) річ, явище

to look at things (from one's own point of view) — дивитися на речі /на справу/ ( зі своєї власної точки зору)

to speak of different things — говорити про різні речі

to take things too seriously — приймати всі надто серйозно, занадто серйозно до всього ставитися

8) звичн. pl обставини, стан

the state of things — стан речей /справ/

tell me how things go /stand/ — є розповідайте мені, як ідуть справиє

thing s have changed greatly — умови істотно змінилися

things might go wrong — все може зірватися /провалитися/

that things should have come to thisl — подумати тільки, до чого дійшла справа /як змінилися обставини/!

we hope for better thing s — ми сподіваємося на краще /що обставини зміняться на краще

9) справа

let's get this thing over with quickly — давайте швидко покінчимо з цією справою

I have several- s to attend to — мені (ще) потрібно дещо зробити; у мене ще є справи

10) щось, дещо

to think hard thing s of a person — погано думати про людину

to mutter dark things — бурмотати щось нерозбірливе або загадкове

the best thing is... — найкраще...

the next best thing — краще з іншого

the great thing — найважливіше

the right thing — саме те ( що треб)

to say the right thing — сказати те, що треба

the wrong thing — зовсім не те ( що треб)

11) деталь, особливість

to worry over every little thing — турбуватися по кожну дрібницю

12) щось дуже потрібне, важливе, підходяще

that's the thing — в тому то е справа, це саме головне

the thing is... — справа в тім...; суть справи полягає в тому...

the thing was to get home — насамперед треба було добратися до будинку

the only thing now is to take a taxi — єдине, що можна зараз зробити, це взяти таксі

(quite) the thing — ( саме) те, що треба

that's the very /just the/ thing — це саме те, що потрібно модний

the latest thing in hats — останній фасон капелюшків

13) дія, вчинок

to wish to do great things — мріяти про великі справи

I did no such thing — я не робив нічого подібного; я е не думав робити цього [порівн. тж. О]

to do the handsome thing by smb — зробити послугу \ комусь

that's not at all the thing to do — це дуже недобре; це неприйнятно ( робити), так не чинять

what a thing to do! — хіба так можна!, хіба так чинять!, як можна було зробити таке!; подію

his death was a tragic thing — його смерть була важким ударом

14) імен. створення

poor thing — бідний

young thing — юне створіння

little- — крихітка

a sweet little thing — чарівна крихітка

foolish old thing — старий дурень

no living thing has ever done it — нікому ще не вдавалося цього зробити; людина

dear thing — дорога

old thing — старовина

you silly thing! — дурень!; ну е дурень же ти!

15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ

••

spiritual things, thing s of the mind — духовні цінності

in all things — у всіх відношеннях, у всьому

and thing s — та інше, тощо

and another thing, — ще одне

sure thing — aмep. напевно, звичайно

no such thing — нічого подібного; ніщо не може бути далі від істини [порівн. тж. 13, 1]

no great things — нічого особливого, так собі; хто зна що

(the) first thing — насамперед

(the) next thing — потім

(the) last thing — в останню чергу, наостанок; нарешті; найбільш несподіване; те, чого найменше можна чекати

the same thing — те ж саме

for one thing — насамперед; почати з того, що; для початку

for another thing — крім того; по-друге

of all things — от тобі е на!, це ж треба!; подумати тільки!

above all things — насамперед; найбільше, головним чином

among other thing s — між іншим

as a general /as a usual/ thing — звичайно, як правило

one of those things — неминуча неприємність ( повсякденного життя)

it's one of those things — = у житті всяке буває нічого не поробиш, доводиться миритися

to have a thing about smth — мати упередження проти чогось; не терпіти чогось бути жертвою настирливої ідеї, збожеволіти через щось

to have a thing about smb — боготворити когось; не терпіти когось

to have a thing for smb — мати слабкість до когось

to make a thing (out) of smth — надавати ( занадто) велике значення

to make a good thing of smth — взяти користь із чогось

to know a thing or two — знати дещо; розуміти /тямити/ що до чого

to learn a thing or two — довідатися /пронюхати/ дещо

to show smb; a thing or two — показати комусь що до чого

to be up to a thing or two — в чомусь розбиратися, дещо знати

not to do a thing — палець об палець не вдарити

not to be /to feel/ the thing — погано себе почувати

not to look the thing — погано виглядати

to see things — марити

to go the way of all things — померти, пройти земний шлях до кінця

English-Ukrainian dictionary > thing
17 Левінас, Емманюель

Левінас, Емманюель (1905, Ковно - 1995) - франц. філософ. Вчився у гімназії в Харкові. В Україні був свідком революції 1917 р. і громадянської війни. У 1923 р. став студентом ун-ту Страсбурга, у 1930 р. - громадянином Франції. У 1940 - 1945 рр. - полон у Німеччині. У 1961 р. Л. - проф. ун-ту Пуатьє, в 1967 р. - ун-ту Париж - Нантер, в 1973 р. - проф С. орбонни. Л. захистив першу у Франції докт. дис., присвячену нім. феноменології "Теорія інтуїції в феноменології Гуссерля" (1930). На міжнародне визнання Л. здобувся завдяки трактату з етики і метафізики "Тотальність і нескінченність" (1961). Л. піддав критиці спекулятивне підґрунтя новітніх тоталітарних ідеологій - онтологію тотальності, бачення буття з точки зору війни, фронту та "фронтального" погляду на речі й особистості. Філософія (і власне людяність) починається з тієї миті, коли "страх за іншого, за смерть ближнього є моїм страхом, але зовсім не страхом за мене". Нескінченність Л. шукає в обличчі іншої людини, в її правді. Етика Л. поєднує дві традиції тлумачення правди Б. іблійна "правда" - "джерело права іншого, що передує моєму". Грецька "правда" - правосуддя, де право іншого встановлюється слідством та судом і передує праву третьої особи. Жага справедливості, жага правди - центральний мотив етики Л., де "людське - це повернення до хворої совісті, до здатності боятися несправедливості більше від смерті" С. ловник Л. збагачений повсякденними виразами, перетвореними на філософські категорії: обличчя, слід, втома, їжа. Семантичний зсув підкреслений активним використанням дефіса: "для-іншого", "думання-про-іншого", "післявас", "не-однаково", "з-Богом" тощо. В цьому контексті "між-нами" - не що інше, як власне "етичний суб'єкт" Е. тичний наголос відрізняє аналіз діалогу у Л. та Бубера. За Бубером, поміж "Я" і "Ти" панує взаємність; для Л. така форма стосунків надто "симетрична", при цьому ризик до замкнення "Я-Ти" у тотальність "Ми" - занадто великий. Л. наполягає на асиметрії між "Я" і "Ти", для нього "Ти" - інстанція зобов'язання і відповідальності як начала індивідуації людини. Антитеза етики Л. і онтології Гайдеггера - одна із ключових подій філософії XX ст. Л. радикально переосмислив філософію діалогу в напрямі етики свідчення.

[br]

Осн. тв.: "Про втечу" (1936); "Час та Інший" (1946); "Від існування до існуючого " (1947); "Відкриваючи існування з Гуссерлем і Гайдеггером" (1949); "Важка свобода" (1963); "Гуманізм іншої людини" (1973); "Інакше, ніж бути, або по той бік сутності" (1974); "Від священного до святого" (1977); "Етика та нескінченність" (1982); "В годину надій" (1988); "Між нами: Дослідження думки-про- іншого" (1991), укр. переклад (1999).

Філософський енциклопедичний словник > Левінас, Емманюель
18 Полоцький, Симеон

Полоцький, Симеон (Самуїл Гаврилович Петровський-Ситніанович) (1629, Полоцьк - 1680) - білор.-укр.-рос. богослов, філософ, поет, драматург, оратор і педагог. Освіту здобув у КМА, яку закінчив бл. 1651 р. Вчився також у Віденській єзуїтській академії і, можливо, в якихось навчальних закладах європейських країн. 1656 р. постригся у ченці. 1664 р. переїхав до Москви. Засновник схоластичного бароко в Росії, яке він відповідно до тамтешньої суспільно-культурної ситуації модифікував шляхом послаблення традицій індивідуалізму, духовної депресії і акцентуації духу державного оптимізму і "службової" одностайності як форми нового колективізму, характерної для становлення Російської імперії. Автор збірок проповідей "Обед душевний" (1681) і "Вечеря душевная", що містять 109 слів моралістичного змісту, 78 панегіриків і 29 повчань; поеми на царський герб "Орел Російський"; букварів 1664, 1667, 1669 і 1679 рр.; "Жезла правлення". Основне завдання своєї творчості П. вбачав у слугуванні народному добру, яке розумів як звеличування державної влади, необмеженої влади монарха, чим створював теоретичне підґрунтя для формування абсолютизму. Його праці насичені роздумами про життя і смерть, багатство і бідність, самовдосконалення, цінність людського розуму, виховання дітей, про війну і мир, про війни праведні й неправедні тощо. Заснувавши т. зв. "Верхню" друкарню (1679), він окрім згаданих творів видав "Тестамент, або Заповіт Василія, царя грецького, його синові Льву Філософу" (1680), що репрезентував поширений у середньовічній Європі тип повчальних кодексів політичної, суспільної і приватної моралі. Ораторська проза П. і закладені в ній ідеї укр. філософії барокової доби сприяли поступовій переорієнтації рос. думки в ранньомодерному дусі, стимулювали виникнення нових класицистичних тенденцій у рос. літературі.

Філософський енциклопедичний словник > Полоцький, Симеон
19 stake

[steɪk] 1. n
1) кіл, кіло́к; стек; стовп

2) гане́бний стовп

3) ( the stake) смерть на бага́тті, спа́лення живце́м

4) невели́ке переносне́ кова́дло

5) (часто pl) ста́вка ( у картах тощо), закла́д ( у парі)

6) ча́стка капіта́лу в підприє́мстві

7) pl приз ( на перегонах тощо)

8) pl перего́ни на приз

••

to be at stake — бу́ти поста́вленим на ка́рту; бу́ти в небезпе́ці

to pull [up] stakes амер. — зня́тися з мі́сця; змота́ти ву́дки
2. v
1) закріпля́ти (підпира́ти) кілко́м

2) саджа́ти на па́лю

3) роби́ти ста́вку ( про карти)

4) sl. підтри́мувати матеріа́льно, фінансува́ти ( щось)

•

- stake in
- stake off
- stake out
- stake up

English-Ukrainian transcription dictionary > stake
20 frozen

1. adj

1) замерзлий; захололий

frozen to death — що помер від холоду; що замерз на смерть

2) скутий кригою; укритий льодом; що перетворився на лід

frozen brook — скутий кригою струмок

3) заморожений

frozen meat — морожене м'ясо

4) холодний; стулений

5) крижаний, льодяний

frozen stare — крижаний погляд

6) блокований, заморожений (про ціни тощо)

2. p.p. від freeze

* * *
I a
1) замерзлий, захололий; скутий кригою; покритий кригою; який перетворився на лід

2) заморожений; швидкозаморожений ( про овочі)

3) холодний, студений

4) холодний, стриманий

5) гipн. який застряг ( в обсадних трубах)

6) eк. заморожений, блокований; неліквідний
II p. p.
від freeze 2

English-Ukrainian dictionary > frozen

Страницы

См. также в других словарях:

хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з явився у зв язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. Атлантиди хрест , Венери круг , гаммадіон).… … Архітектура і монументальне мистецтво
ПЬЯНСТВО — Для почину выпить по чину. Чай, кофей не по нутру; была бы водка поутру. Он не пьет, однако не проливает (наземь не льет). Винцо не пшеничка: прольешь не подклюешь. Пить не пьет, а и мимо не льет. Он не пьет, а только за ухо (за ворот) льет. Как… … В.И. Даль. Пословицы русского народа
ПИЩА — Где ни сесть, так сесть, было бы что съесть. Хоть решетен (решетом), да ежедень; а ситный несытный. Кому люба честь, тому бы в передний угол сесть; а голодного, хоть за порог, только дай пирог. Без хлеба не работать, без вина не плясать. Остатки… … В.И. Даль. Пословицы русского народа
неминучий — I (про дію, подію, явище якого не можна уникнути, відвернути), неодмінний; невідворотний, невідхильний, неусувний (про щось перев. небажане якому не можна перешкодити здійснитися, реалізуватися); невблаганний, невмолимий (про щось дуже небажане… … Словник синонімів української мови
кінець — I нця/, ч. 1) Крайній пункт, межа протяглості предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту, межі; прот. початок. || Остання, завершальна частина якогось твору, книжки тощо. •• В оби/два кінці/ туди й назад. Добіга/ти кінця/… … Український тлумачний словник
порвати — I ву/, ве/ш, док., перех. 1) Різко смикаючи або надмірно натягуючи, розділити що небудь на шматки; розірвати. || Порушити цілість, суцільність, єдність чого небудь. || Смикнувши, відокремити що небудь прикріплене, приліплене тощо; обірвати. 2)… … Український тлумачний словник
СМЕХ — муж. хохот, невольное, гласное проявление в человеке чувства веселости, потехи, взрыв веселого расположения духа; но есть и смех осмеяния, смех презрения, злобы и пр. У него смех весьма простодушный. Смех есть среднее выражение между улыбки и… … Толковый словарь Даля

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

(про смерть тощо)

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

(про смерть тощо)

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: